Технології продовжують все глибше проникати в усі сфери нашого життя. І у майбутньому, можливо, не обходитимуться без штучного інтелекту і в церкві. Неординарна подія за участю ChatGPT під час проповіді сталася нещодавно у Німеччині.
Понад 300 осіб зібрало експериментальне богослужіння за участі штучного інтелекту. Як повідомляє агенція Associated Press, проповідь тривала 40 хвилин і включала текст, створений машиною. Проводив виступ також штучний інтелект у вигляді аватарів на телевізійному екрані над вівтарем. Така проповідь була ініціативою Йонаса Зіммерляйна, богослова і філософа з Віденського університету. Він розповів: близько 98% тексту було згенеровано саме штучним інтелектом, і лише 2% — потребувало його редагування.
Спочатку чатбот постав у вигляді бородатого чоловіка з нерухомим виразом обличчя. Він звернувся до парафіян з промовою: “Дорогі друзі, для мене честь стояти тут і проповідувати, бувши першим штучним інтелектом на річному з’їзді протестантів в Німеччині”.
Загалом проповідь вели аватари двох чоловіків і двох жінок. Виступ стосувався тем відпущення минулого, подолання страху перед смертю і важливістю не втрачати надії.
“Я сказав штучному інтелекту: ‘Ми на церковному з’їзді, ти — проповідник… як би виглядала церковна служба?'”, — розповів про свій досвід постановки задачі чату Йонас Зіммерляйн. У своєму запиті до сервісу він попросив його включити в текст псалми, молитви та благословення.
Реакції на богослужіння були різними. Аватари час від часу викликали смішки через свою беземоційність. Деякі прихожани зауважили, що у промові не було ані, серця, ані душі. Інші сприйняли побачене позитивніше. “Насправді, я уявляв це гірше. Але був приємно здивований, наскільки добре спрацювала ідея. Крім того, мова штучного інтелекту виявилась доброю, хоча іноді — трохи незграбною”, — поділився 31-річний лютеранський священник Марк Янсен.
Зіммерляйн заявив, що його метою не було замінити духовних лідерів, а у майбутньому ChatGPT може допомогти з генерацією ідей нових проповідей або прискорювати процес їхнього написання, дозволяючи священникам більше часу приділяти особистій духовній практиці.
